Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки

Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки

Гіпотеза — це обгрунтоване припущення щодо пояснення будь-яких фактів, явищ, процесів, причин, чинників та тенденцій їх розвитку, яке потребує емпіричного підтвердження чи спростування.

Розробка гіпотез — центральний момент соціологічного дослідження. Вони можуть бути науковими, тобто грунтуватися на відомих теоріях, або так, що грунтуються на повсякденному життєвому досвіді і відіграють роль своєрідної підказки для формулювання справді наукових гіпотез.

Гіпотетично визначені показники емпірично інтерпретуються, тобто переводяться в адекватні запитання анкети, опитувального листка тощо.

Роль гіпотези в соціологічному дослідженні надзвичайно велика. По-перше, вона акумулює досвід науки, соціальної практики, самого дослідника, зокрема його інтуїцію, по-друге — конкретизує мету дослідження, є головним методичним інструментом, що організує Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки весь процес дослідження, підпорядковуючи його внутрішній логіці. На перевірку гіпотези спрямоване все дослідження, в результаті чого вона або підтверджується і стає положенням, істинність якого вже доведено, або спростовується. Гіпотеза перевіряється фактами, виявленими у ході дослідження. При цьому невідповідність висунутої гіпотези фактам — це також науковий результат, який може мати не менше значення, ніж установлення відповідності.

До гіпотези ставляться такі вимоги:

· наукова обгрунтованість, тобто відсутність тверджень, які суперечили б уже доведеним положенням, фактам; адекватність досліджуваній проблемі;

· можливість емпіричної перевірки, тобто визначення за допомогою логічного аналізу відсутності внутрішньої суперечності.

Крім загальних передумов та вимог до формулювання гіпотез, у науці склалася стадіальна Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки система їх побудови:

· перша стадія — збирання інформації з теми, що досліджується;

· друга стадія — формулювання власне гіпотези;

· третя стадія — класифікація (групування) гіпотез.

Робочі гіпотези можна класифікувати за різними ознаками. За функціональним змістом припущень щодо досліджуваного об’єкта гіпотези поділяють на:

· описові — це припущення щодо сутнісних якостей об’єктів (класифікаційні), характеру зв’язків між окремими елементами досліджуваного об’єкта (структурні), ступеня щільності зв’язків (функціональні).

· пояснювальні — це припущення щодо причинно-наслідкових залежностей у соціальних процесах та явищах, котрі вивчаються. Ці гіпотези найбільш складні й потребують експериментальної перевірки.

· прогнозні — це гіпотези, які містять не тільки припущення відносно фактичного стану предмета і опису Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки причин такого стану, а й припущення, які розкривають тенденції та закономірності розвитку цього об’єкта.


documentanlxwjx.html
documentanlyduf.html
documentanlylen.html
documentanlysov.html
documentanlyzzd.html
Документ Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки